За роки свого існування кафедрою підготовлено понад 6000 інженерів-технологів та спеціалістів і магістрів бродильних виробництв, у тому числі для зарубіжних країн (Російської Федерації, Республіки Молдова, Туркменистану, Китаю, Куби, Монголії, Угорщини, Бурунді та ін.). Випускники кафедри займають понад 70% керівних посад на підприємствах бродильної промисловості України та країн СНД. Детальніше...

Кафедра біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв бере свій початок від кафедри технології бродильних виробництв, яку було створено в 1933 р. у Київському хіміко-технологічному інституті харчової промисловості. Детальніше...

Шиян Петро Леонідович, завідувач кафедри.
Професор, доктор технічних наук.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998 р.).
Заслужений винахідник України (1995 р.).
Переможець Всеукраїнського конкурсу “Винахідник року” (1993 р.).
Член наукових рад Українського науково-дослідного інституту спирту, Національного університету харчових технологій та Державного концерну “Укрспирт”.
Член науково-методичної комісії з харчової технології та інженерії Міністерства освіти і науки України.
Член експертної ради з технічних наук ВАК України.
Член спеціалізованої вченої ради Національного інституту винограду і вина “Магарач”.
Голова спеціалізованої вченої ради № 26.058.04 по захисту кандидатських і докторських дисертацій.
Він відзначений грамотою Кабінету міністрів України (2005 р.) та грамотою Міністерства освіти і науки України (2007р.).
Закінчив КТІХП (cучасна назва НУХТ) у 1969 році.
Працює на кафедрі з 1972 року.
Кандидатську дисертацію захистив у 1976 році.
Докторську дисертацію захистив у 1993 році.
З 2001 року — декан факультету технології бродильних та хлібопекарних виробництв НУХТ.
Читає курси: “Перспективні технологічні процеси в бродильній промисловості”, “Інтелектуальна власність”.
Сім років працював професором в Алжирському національному інституті легкої промисловості. Викладав курс лекцій з процесів і апаратів харчової хімії.
Є автором і співавтором двох підручників, біля 30 науково-методичних розробок, більше ніж 100 наукових статей, 48 патентів на винаходи, більшість з яких впроваджені на підприємствах України та країнах СНД. Підготував 5-х кандидатів наук.
Науково-педагогічні напрямки: розвиток спиртової промисловості та розробка вітчизняних енерго- та ресурсозберігаючих брагоректифікаційних установок. Є фахівцем в галузі теорії і практики ректифікації етилового спирту.
Викладацький склад кафедри...

Науково-методична робота. Кафедра була опорною в межах СРСР (базовою по складанню навчальних планів, розробці програм фахових дисциплін, написанню підручників і посібників, іншої науково-методичної літератури) і залишається провідною в Україні з підготовки фахівців зі спеціальності “Технологія бродильних виробництв і виноробства”. Викладачами кафедри розроблені і затверджені у встановленому порядку навчальні плани підготовки, освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, графіки навчального процесу, програми дисциплін та практик для всіх рівнів підготовки. Для покращання якості підготовки спеціалістів, магістрів та науково-педагогічних працівників вченими кафедри тільки за останніх п’ять років підготовлено і видано українською та російською мовами 15 підручників та навчальних посібників, в яких згідно вимог Болонської програми крім класичних технологій висвітлені перспективні актуальні технології, економічні та екологічні аспекти кожної галузі промисловості.

Наукова діяльність.На кафедрі діють чотири наукових школи:
В галузі технології ректифікованого і технічного спирту (науковий керівник — доктор технічних наук, професор Шиян П.Л., доктори технічних наук, професори Українець А.І., Домарецький В.А., Маринченко В.О., кандидати технічних наук, доценти Фіщенко А.М., Мудрак Т.О., Куц А.М., асистенти Кириленко Р.Г., Бондар М.В. та ін.). Основними досягненнями є розроблення технології ресурсоенергозберігаючої апаратури для виробництва технічного спирту (в основному біопалива) з відходів харчової і переробної промисловості та вуглеводовмісної сировини сільського господарства. Це наукове обґрунтування, прикладні дослідження та впровадження у виробництво низькотемпературного розварювання сировини з застосуванням високоактивних ферментних препаратів, механохімічної деструкції рослинної сировини та механоактивування ферментних препаратів, ресурсоенергоощадної технології та апаратури для ректифікації спирту і одержання абсолютного, технічного спирту на молекулярних ситах. Робота проводиться в співдружності з Укрспиртбіопродом і подана на конкурс для одержання Державної премії України в галузі науки і техніки.
В галузі технології солоду та пива (науковий керівник — доктор технічних наук, професор Домарецький В.А., доктори технічних наук, професори Мелетьєв А.Є., Ємельянова Н.О., кандидати технічних наук, доценти Тодосійчук С.Р., Кошова В.М., Хіврич Б.І., Куц А.М. та ін.) основними досягненнями є розроблення теорії і практики високоефективного замочування, пророщування, сушіння і термічного оброблення солодів із зернових і бобових культур, удосконалення і розроблення ефективних біотехнологій пива на основі використання сучасного технологічного обладнання.
В галузі технології безалкогольних і алкогольних напоїв (науковий керівник— доктор технічних наук, професор Прибильський В.Л., доктори технічних наук, професори Домарецький В.А., Ємельянова Н.О., кандидати технічних наук, доценти Сидор В.М., Романова З.М., Карпутіна М.В. та ін.) основними досягненнями є розроблення ефективних технологій біологічно активних ферментованих напоїв, безалкогольних напоїв з плодово-ягідної та іншої натуральної сировини лікувально-профілактичного призначення, сучасних способів підготовки води для безалкогольної промисловості, технологій та рецептур алкогольних напоїв профілактичного напряму та крохмальної патоки-екстракту. Розроблені напої демонструвались на Міжнародних і Всеукраїнських виставках та були відзначені золотою, срібною та бронзовою медалями.
В галузі технології вина (науковий керівник — доктор технічних наук, професор Домарецький В.А., кандидати технічних наук, доценти Гречко Н.Я., Білько М.В., Ковальов М.М., Куц А.М., ас. Бабич І.М.) основними досягненнями є вдосконалення технології виноматеріалів і вина на основі використання сучасних способів підготовки сировини, ферментних препаратів і високоефективного обладнання.

Підготовка кадрів. На кафедрі ведеться підготовка кадрів через аспірантуру і докторантуру за спеціальністю 05.18.05 “Технологія цукристих речовин і продуктів бродіння”. У спеціалізованих вчених радах захищено 15 докторських і понад 80 кандидатських дисертацій.

Зв’язок з промисловістю. Впровадження.Кафедра біотехнологій продуктів бродіння екстрактів і напоїв є однією з провідних установ в області обладнання для спиртового виробництва в Україні і країнах СНД.
Ми є розробниками прогресивного енерго- і ресурсозберігаючого обладнання для спиртових заводів потужністю 100–800, 1000–16000 декалітрів спирту на добу, комплексів переробки сировини у харчовий (96,2–96,5% об.), технічний (92–96,0% об.) і паливний (99,8% об.) спирт.
Надаємо технічну допомогу та оперативні консультації по оптимізації роботи технологічних комплексів спиртового виробництва.
По завданню Концерну “УКРСПИРТ” НУХТ є головною організацією по розробці прогресивного обладнання для спиртової промисловості України.
Розробляємо і впроваджуємо комплекси брагоректифікаційних установок, до складу яких входять 3–5 ректифікаційних колон, які забезпечують стабільне виробництво спирту “Люкс” при кількості спиртовмісних відходів — 0,2–0,6% від абсолютного алкоголю бражки.
Протягом останніх років проводяться дослідження по розробці енерго- та ресурсозберігаючої технології спиртових бражок нового покоління. Така технологія передбачає низькотемпературну теплову обробку зернової сировини з одночасним розріджуванням крохмалю термостабільною ?-амілазою до низькомолекулярних декстринів та оцукрення останніх у зброджувані цукри безпосередньо на послідуючих стадіях технологічного процесу.
Дана технологія пройшла випробування на Коростишівському, Червонослобідському, Іваньківському, Бершадському, Немирівському, Марилівському, Борщівському і багатьох інших спиртових заводах.
Проведені дослідження по інтенсифікації технологічних процесів розріджування замісів та отримання сусла спиртового виробництва при переробці різних видів сировини з використанням високоефективних концентрованих ферментних препаратів різного походження.
Розроблена відповідна нормативно-технічна документація виробництва спиртових бражок при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної сировини з використанням концентрованих ферментних препаратів. Економія енергетичних ресурсів за рахунок впровадження низькотемпературної термоферментативної обробки сировини складає в середньому 40–45%, на 2,5–3,0% збільшується вихід спирту з одиниці сировини.
Проблема використання етанолу як пального розробляється в Японії, Новій Зеландії. Етанол у кількості 15% додається до бензину на Філіппінах (так званий “алкогас”). Програма повної або часткової заміни бензину етанолом реалізується в Австрії. Над цією проблемою працюють також у Нікарагуа, Парагваї і ряді інших країн.
Під час приготування суміші етанол-бензин, що використовується як моторне паливо, етанолу додають від 8 до 55 %. Встановлено, що кожні 3% етанолу, який додається, збільшують октанове число бензину на 1-1,5 одиниці.
Використання газохолу знижує токсичність відпрацьованих газів. Вміст вуглеводів зменшується на 4,5%, окислів азоту — на 5,7%, окису вуглецю — на 26,3% порівняно з чистим бензином.
Як моторне паливо може використовуватись і розчин етилового спирту, який містить значну кількість води.
Як зазначалося вище, як компонент етаноло-бензинової суміші може бути використано як безводний, так і водний етанол з об'ємною часткою води не більше, ніж 4%. Водний етанол має перевагу внаслідок його меншої вартості. Зневоднення пов'язано із значними витратами енергії. У той же час використання водного етанолу збільшує незручності, які пов'язані з розшаруванням суміші етанол-вода. Роботу виконано під керівництвом професора Шияна П.Л.
Разом з Аграрним інститутом (Франція) і Укрспиртбіопродом проводяться дослідження по обезводненню спирту за допомогою молекулярних фільтрів. Спільно з Київським інститутом синтезу та Бориславським науково-дослідним інститутом “Синтез” розроблена технологія виробництва високоякісного розчинника — оцтовокислого ефіру з технічного спирту категорії “Б”.
Кафедрою разом науково-дослідним інститутом виноградарства і виноробства “Магарач” (м. Ялта) створений навчально-наково-методичний комплекс, а на базі Київського заводу шампанських вин “Столичний” функціонує філія кафедри.